ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ ч. 2

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

ПРОГРАМА ДРУГА

КАРТКА № І

  1. Що називається відмінюванням іменників?
  2. Зміна лексичного значення.
  3. Зміна за відмінками.
  4. Зміна наголосу.
  5. Зміна будови слова.
  6. Зміна синтаксичної ролі у реченні.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до твердої групи І відміни?
  8. Білка, липа, шапка, Микола, собака.
  9. Сторінка, пуща, загадка, круча, тиша.
  10. Доброта, віра, малина, Микита, дума.
  11. Вишивка, бійка, блузка, хустка, обручка.
  12. Помилка, бригада, береза, повага, лопата.

III.          Скільки відмінків в сучасній українській мові?

  1. Чотири.
  2. П’ять.
  3. Шість.
  4. Сім.
  5. Вісім.
  6. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?
  7. Правнук, вихователь, подорожник, вишивка, зліт.
  8. Синочок, передзвін, сестричка, Прикарпаття, довідка.
  9. Верболози, димар, чайник, розклад, вибори.
  10. Законодавство, вихід, складач, доказ, передвечір’я.
  11. Вовчиха, селище, квіточка, рученька, пісняр.

 

  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Не раз ми ходили в дорогу, Не раз ми вертались до хати І знову брели від порогу — Правдивої цілі  шукати. ( П.Грабовський ) 

  1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — ціль, загальне назва, істота, чоловічого роду, II відміни, у називному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, неістота, чоловічого роду, III відміни, у родовому відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, у давальному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №2

  1. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
  2. За родом та закінченням у називному відмінку.
  3. За числами.
  4. За приналежністю до істот чи неістот.
  5. За приналежністю до загальних чи власних назв.
  6. За лексичним значенням.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до м’якої групи I   відміни?
  8. Скриня, буря, земля, доля, Марія.
  9. Наталя, станція, робітниця, доля, мрія.
  10. Анастасія, Індія, голова, пісня, тиша.
  11. Зоря, сім’я, колія, стаття, криниця.
  12. Суддя, долоня, легеня, баддя, праця.

III.          Який відмінок називається прямим?

  1. Називний.
  2. Родовий.
  3. Давальний.
  4. Місцевий.
  5. Орудний.
  6. У якому рядку всі іменники утворені складанням основ або слів?
  7. Побережжя, бездушшя, суперклас, недоля, напад.
  8. Заголовок, контрнаступ, чорноморець, всюдихід, мореплав.
  9. Важкоатлет, дощомір, землетрус, життєпис, водограй.
  10. Дітвора, слухання, півгодини, Прикарпаття, співрозмовник.
  11. Жар-птиця, піднебесся, підземелля, ключик, татусь.
  1. Знайдіть правильний варіант морфологічного розбору виділеного іменника:

Мова, наша мова — Мова кольорова, В ній гроза травнева І тиша  вечорова. ( Ю.Рибчинський )

  1. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
  2. Іменник, початкова форма — тиша, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
  3. Іменник, початкова форма — тиша, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
  4. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в називному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль головного члена.
  5. Іменник, початкова форма — тиша, загальна назва, істота, жіночого роду, І відміни, мішаної групи, в називному відмінку, має форму тільки множини; у реченні виконує роль головного члена.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №З

І. На скільки відмін поділяються всі іменники української мови?

  1. На одну.
  2. На дві.
  3. На три.
  4. На чотири.
  5. На п’ять.
  6. У якому рядку не всі іменники належать до мішаної групи І відміни?
  7. Дата, груша, мережа, площа, подача.
  8. Задача, круча, тканина, жінка, доля.
  9. Межа, вдача, втеча, листоноша, віддача.
  10. Каша, вежа, Саша, здача, тиша.
  11. Маша, миша, Гриша, душа, афіша.

III.          У формі якого відмінка в реченні іменники бувають звертаннями?

  1. У формі називного відмінка.
  2. У формі давального відмінка.
  3. У формі кличного відмінка.
  4. У формі орудного відмінка.
  5. У формі знахідного відмінка.
  6. У якому рядку всі іменники утворені префіксальним способом?
  7. Книга, школа, рівнина, доброта, сіно.
  8. Кість, лікар, яструб, виліт, правнук.
  9. Безвість, безчестя, підгрупа, побережжя, правнук.
  10. Дівчина, візок, вовчище, бігун, сінце.
  11. Носоріг, чотирикутник, чорнослив, краєвид, радіокомітет.
  1. Знайдіть правильний варіант морфологічного розбору виділеного іменника:

Тече вода з-під явора Яром на долину, Пишається над водою  Червона калина. (Т.Шевченко )

  1. Іменник, початкова форма — калина, загальна назва, істота, середнього роду, III відміни, у називному відмінку, однина; у реченні виконує роль підмета.
  2. Іменник, початкова форма — калина, власна назва, неістота, середнього роду, І відміни, твердої групи, у давальному відмінку, множина; у реченні виконує роль підмета.
  3. Іменник, початкова форма — калина, загальна назва, неістота, жіночого роду, IV відміни, у називному відмінку, однина; у реченні виконує роль підмета.
  4. Іменник, початкова форма — калина, власна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у називному відмінку, однина; у реченні виконує роль підмета.
  5. Іменник, початкова форма — калина, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, у називному відмінку, однина; у реченні виконує роль підмета.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА № 4

  1. Які іменники української мови стоять поза відмінами?
  2. Жіночого, чоловічого і “спільного” роду із закінченням -а, -я в називному відмінку однини.
  3. Незмінювані іменники або ті, що мають форму тільки множини чи утворилися з прикметників.
  4. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о, а також середнього роду із закінченням -о, -е, -я, -а.
  5. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово “мати”.
  6. Середнього роду на -а, -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат-( -ят-);- -єн-.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до твердої групи II відміни?
  8. Дніпро, підмет, квадрат, гектар, листопад.
  9. Хор, оркестр, туман, горизонт, вокзал.
  10. Спів, хліб, ключ, плащ, край.
  11. Вікно, штаб, вітер, пісок, мед.
  12. Розум, слух, інститут, квадрат, атом.

III.          У якому рядку в іменниках  І відміни відбувається чергування приголосних  г, к, х   у давальному і місцевому відмінках однини?

  1. Буряк, друг, сніг, поверх, дах.
  2. Луг, крик, берег, мішечок, пісок.
  3. Бік, горох, вік, круг, плуг.
  4. Нога, рука, муха, тривога, хустка.
  5. Вовк, рік, хвалько, сік, зазнайко.
  6. Яким способом утворені іменники прабатьківщина, підстанція, присмак, незгода, суперклас?
  7. Префіксально-суфіксальним.
  8. Префіксальним.
  9. Суфіксальним.
  10. Складанням основ або слів.
  11. Переходом прикметників у іменники.
  1. Знайдіть варіант правильного морфологічного розбору виділеного іменника:

Сонце з небокраю встало рано-рано, Знову розмовляю з вами, рідна  мамо. (М. Сингаївський)

1.Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.

  1. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, П відміни, твердої групи, у називному відмінку, множина; не є членом речення.
  2. Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; не є членом речення.
  3. Іменник, початкова форма — мама, власна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, у кличному відмінку, однина; не є членом речення.
  4. Іменник, початкова форма — мама, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у називному відмінку, множина; не є членом речення.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №5

  1. Яким членом речення виступає іменник у називному відмінку?
  2. Обставиною.
  3. Додатком.
  4. Означенням.
  5. Підметом або додатком.
  6. Підметом або іменною частиною складеного присудка.
  7. У якому рядку всі іменники належать до II відміни?

1 Віра, душа, малина, суддя, надія.

  1. Ніч, любов, повість, радість, мати.
  2. Дівча, теля, ім’я, сім’я, хлоп’я.
  3. Світ, січень, віконце, щастя, школяр.
  4. Волосся, пароль, мораль, гість, котеня.

III.          Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.

  1. Бра, Торонто, какаду, алое, журі.
  2. Кенгуру, садок, Дюма, Ігор, зерно.
  3. Кашне, струмок, Гете, гурток, кафе.
  4. Гроші, переговори, духи, макарони, Альпи.
  5. Душанбе, колібрі, замок, колосок, куток.
  6. У якому рядку всі іменники утворені суфіксальним способом?
  7. Шахтар, викладач, голівка, сестричка, візник.
  8. Студент, учень, теплота, ягода, молоко.
  9. Полісся, комарик, сталевар, суглинок, розклад.
  10. Лікарня, лікар, кістка, кість, яструб.
  11. Розлука, контрудар, вистава, ходіння, щастя, лісопарк.
  1. Знайдіть варіант правильного морфологічного розбору виділеного іменника:

Садок вишневий коло хати, Хрущі над  вишнями  гудуть, Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата. (Т.Шевченко)

  1. Іменник, початкова форма — вишня, загальна назва, неістота, середнього роду, IV відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — вишня, власна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — вишня, власна назва, істота, чоловічого роду, І відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — вишня, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  5. Іменник, початкова форма — вишня, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, м’якої групи, в давальному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №6

  1. Які іменники належать до І відміни?
  2. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о, а також середнього роду із закінченням -о, -е, -а, -я.
  3. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово мати.
  4. Жіночого, чоловічого і спільного роду із закінченням -а, -я в називному відмінку однини.
  5. Усі іменники — назви істот.
  6. Середнього роду на -а, -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн-.
  7. Знайдіть рядок, у якому всі іменники стоять поза відмінами.
  8. Герой, радість, м’яч, поле, тім’я.
  9. Село, газета, Чернівці, пюре, таксі.
  10. Слово, мова, журналіст, ательє, черговий.
  11. Рулон, весілля, ім’я, Карпати, рядок.
  12. Радіо, рагу, Альпи, двері, лісничий.

III.          У якому рядку всі іменники І відміни в орудному відмінку однини мають закінчення -ею?

  1. Планета, думка, людина, нафта, вода.
  2. Тиша, краса, площа, дума, круча.
  3. Пшениця, вишня, земля, в’язниця, груша.
  4. Рука, мова, актриса, сила, дочка.
  5. Акація, ідея, лілея, надія, конвалія.
  6. У якому рядку всі іменники утворено префіксально- суфіксальним способом?
  7. Моряк, пекарня, байкар, горянка, житель.
  8. Нагрудник, безсилість, безрукавка, безхребетний, відлюдність.
  9. Пловчиха, співець, берізка, переклад, чорноморець.
  10. Боксер, українець, вівсянка, заспів, недогляд.
  11. Водичка, перехід, морозець, переклад, законодавство.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Коли не вмів щє й  букваря   читати, Ходив, як кажуть, пішки під столом, Любить людей мене навчила мати  І рідну землю, що б там не було. ( В.Симоненко )

  1. Іменник, початкова форма — буквар, власна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, м’якої групи, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — буквар, загальна назва, неістота, чоловічого роду, III відміни, м’якої групи, у знахідному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — буквар, загальна назва, неістота, чоловічого роду, II відміни, м’якої групи, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — буквар, власна назва, неістота, середнього роду, II відміни, м’якої групи, у місцевому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  5. Іменник, початкова форма — буквар, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, м’якої групи, у називному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №7

І. Які іменники належать до II відміни?

  1. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -а, а також середнього роду із закінченням -о, -е, я, -а.
  2. Жіночого, чоловічого і “спільного” роду із закінченням -а, -я, в називному відмінку однини.
  3. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово мати.
  4. Середнього роду на -а, -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат-, -ят-, -єн-.
  5. Усі іменники — назви істот.
  6. У якому рядку всі іменники належать до III відміни?
  7. Ягня, плем’я, курча, орленя, ім’я.
  8. Честь, сталь, обрій, учитель, стілець.
  9. Тополя, вишивка, хустка, мрія, надія.
  10. Спів, хліб, золото, клен, лист.
  11. Велич, грубість, сухість, мати, тінь.

III.          Знайдіть рядок, у якому всі іменники не змінюють свого закінчення ні за відмінками, ні за числами.

  1. Марія Іванівна, мати, син, донька, батько.
  2. Двері, ножиці, чари, обценьки, граблі.
  3. Денисенко (Марія), таксі, Батумі, ательє, колібрі.
  4. Зустріч, портрет, мед, подорож, ансамбль.
  5. Листя, ведмежатко, солов’я, дівчатко, внученя.
  6. У якому рядку всі іменники утворені префіксально- суфіксальним способом?
  7. Вагончик, дитятко, долинка, дощик, вовчище.
  8. їжачиха, висота, широчінь, здоровань, зелень.
  9. Ягідка, матуся, вихід, українка, перловка.
  10. Прабабуся, подорожник, суглинок, підвіконня, звістка.
  11. Синь, блакить, розклад, вишиванка, рядок.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Чужих країв ніколи я не бачив, Принад не знаю їхніх і окрас, Та вірю серцем  щирим і гарячим:

Нема землі такої, як у нас. (В. Симоненко)

  1. Іменник, початкова форма — серце, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни,’ твердої групи, в орудному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — серце, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — серце, власна назва, істота, середнього роду, м’якої групи, в орудному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

йому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

  1. Іменник, початкова форма — серце, загальна назва, неістота, середнього роду, І відміни, м’якої групи, в називному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — серце, загальна назва, істота, середнього роду, IV відміни, м’якої групи, в місцевому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №8

  1. Які іменники належать до III відміни?
  2. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о, а також середнього роду із закінченням -о, -е, -а, я.
  3. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово мати.
  4. Жіночого, чоловічого і “спільного” роду із закінченням -а, -я в називному відмінку однини.
  5. Усі іменники — назви неістот.
  6. Середнього роду на -а, -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат, ят, -єн.
  7. У якому рядку всі іменники II відміни з основою на -р належать до твердої групи відмінювання?
  8. Вівчар, лікар, кухар, слюсар, явір.
  9. Скляр, гусляр, газетяр, тесляр, різьбяр.
  10. Інженер, кар’єр, звір, прапор, муляр.
  11. Кобзар, куховар, пустир, касир, ветеринар.
  12. Ігор, якір, лобур, кучер (волосся), нашатир.

III.          У якому рядку всі іменники І відміни у родовому відмінку множини мають нульове закінчення?

  1. Свиня, суддя, абрикос, авіамодель, коментар.
  2. Миша, тесля, авіаполк, автослюсар, українець.
  3. Мрія, вільха, лелека, долоня, розмова.
  4. Стаття, гайдамака, австралієць, космонавт, аеропорт.
  5. Сім’я, ніздря, автор, шлях, вірус.
  6. Яким способом утворені іменники навчання, теплота, визволитель, потомство, гілочка?
  7. Префіксально-суфіксальним.
  8. Переходом прикметників у іменники.
  9. Складанням скорочених основ.
  10. Префіксальним.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Під синім небом України

Зазолотилися жита, У чулім серці воєдино  З’єдналася палітра та. (В.Крищенко)

  1. Іменник, початкова форма — жито, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, в родовому відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль другорядного члена.
  2. Іменник, початкова форма — жита, власна назва, неістота, спільного роду, невідмінюваний, має форму тільки множини; не буває членом речення.
  3. Іменник, початкова форма — жито, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, твердої групи, в називному відмінку, множина; в реченні виконує роль підмета.
  4. Іменник, початкова форма — жита, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в родовому відмінку, множина; в реченні виконує роль присудка.
  5. Іменник, початкова форма — жито, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, м’якої групи, в знахідному відмінку, однина; в реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА № 9

І. Які іменники належать до IV відміни?

  1. Чоловічого роду, що в називному відмінку однини мають нульове закінчення або закінчення -о, а також середнього роду із закінченням -о, -є, -я, -а.
  2. Жіночого, чоловічого і “спільного” роду із закінченням -а; -я в називному відмінку однини.
  3. Жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та слово мати.
  4. Середнього роду на -а; -я, які в непрямих відмінках набувають суфіксів -ат-; -ят-; -єн-.
  5. Усі іменники — назви істот.
  6. У якому рядку всі іменники II відміни з основою на -р належать до м’якої групи відмінювання?
  7. Боксер, твір, гектар, командир, трактор.
  8. Календар, кухар, токар, пекар, бібліотекар.
  9. Вугляр, газетяр, школяр, гусляр, вапняр.
  10. Інженер, злидар, орендар, тесляр, секретар.
  11. Бібліотекар, звір, писар, комар, аптекар.

III.          У якому рядку всі іменники І відміни у називному відмінку множини мають закінчення –и ?

  1. Вишня, брова, хаща, сторінка, круча.
  2. Груша, муха, тривога, площа, бригада.
  3. Книжка, перемога, лисиця, пуща, річка.
  4. Огорожа, вишивка, легеня, суша, лопата.
  5. Загадка, хустка, сестра, рука, помилка.
  6. У якому рядку всі іменники утворено складанням основ або слів?
  7. Чорногуз, овощесховище, костоправ, медінститут, трикутник.
  8. Полісся, бездоріжжя, суперприз, сівба, неволя.
  9. Підстанція, контратака, коріння, мовознавець, синок.
  10. Законодавець, піваркуша, Закарпаття, свят-вечір, передмістя.
  11. Любов, вість, море, край, праця.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Україно,  в паростках надій, Із широкою, як степ, душею, В думі сивій, волі молодій — Переймаюсь долею твоєю. ( Василашко )

  1. Іменник, початкова форма — Україна, загальна назва, неістота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, в називному відмінку, однина; в реченні виконує роль підмета.
  2. Іменник, початкова форма — Україна, загальна назва, істота, жіночого роду, IV відміни, твердої групи, кличний відмінок, має форму тільки однини; в реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — Україна, власна назва, неістота, чоловічого роду, II відміни, твердої

групи, в орудному відмінку, однина; в реченні виконує роль додатка.

  1. Іменник, початкова форма — Україна, власна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, кличний відмінок, має форму тільки однини; не буває членом речення.
  2. Іменник, початкова форма — Україна, власна назва, істота, жіночого роду, ПІ відміни, м’якої групи, в називному відмінку, однина; в реченні виконує роль обставини.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА № 10

  1. Які іменники належать до твердої групи І відміни?
  2. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячого) і закінченням -а.
  3. Іменники з основою на м’який приголосний та закінченням -а (на письмі -я).
  4. Іменники з основою на шиплячий приголосний та закінченням -а.
  5. Незмінювані іменники.
  6. Іменники, що мають форму тільки множини.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до IV відміни?
  8. Хлоп’я, тім’я, немовля, каченя, курча.
  9. Голуб’я, життя, ім’я, гілля, чуття.
  10. Порося, щеня, левеня, лоша, вим’я.
  11. Котеня, вороня, вовча, ведмежа, лисеня.
  12. Дитя, маля, ім’я, соколя, орля.

III.          У якому рядку всі іменники II відміни в орудному відмінку однини мають закінчення –ом ?

  1. Палець, море, горе, кухар, перукар.
  2. Село, пісок, поле, ніж, приймач.
  3. Вікно, богатир, вівчар, казкар, луг:
  4. Вокзал, туман, олівець, хлопець, стадіон.
  5. Бік, город, коліно, полотно, прапор.
  6. У якому рядку всі іменники утворені префіксальним способом?
  7. Шахта, голова, скарб, двір, степ.
  8. Прадід, подвір’я, безмежжя, бездоріжжя, пагорб.
  9. Черешенька, широчінь, дитинство, битва, картоплина.
  10. Горище, днище, літун, далина, ріжок.
  11. Лісостеп, лісотундра, лісохімія, лісосплав, лісосклад.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Коли в огонь живої мови Чуття святого надаси,

Ти станеш лицарем  краси, І визволення, і любові. (М.Вороний )

  1. Іменник, початкова форма — лицар, загальна назва, істота, середнього роду, III відміни, в називному відмінку, має форму тільки однини; в реченні виконує роль підмета.
  2. Іменник, початкова форма — лицар, власна назва, істота, чоловічого роду, І відміни, мішаної групи, в родовому відмінку, множина; в реченні виконує роль означення.
  3. Іменник, початкова форма — лицар, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, твердої групи, в давальному відмінку, однина; в реченні виконує роль другорядного члена.
  4. Іменник, початкова форма — лицар, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, м’якої групи, в орудному відмінку, однина; в реченні виконує роль іменного складеного присудка.
  5. Іменник, початкова форма — лицар, власна назва, неістота, чоловічого роду, І відміни, твердої групи, в орудному відмінку, однина; в реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА № 11

І. Які іменники належать до м’якої групи І відміни?

  1. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячого) і закінченням а.
  2. Іменники з основою на м’який приголосний та закінченням -а (на Письмі -я).
  3. Іменники з основою на шиплячий приголосний та закінченням -а.
  4. Незмінювані іменники.
  5. Іменники, що мають форму тільки множини.
  6. У якому рядку всі іменники II відміни з основою на -р належать до мішаної групи відмінювання?
  7. Стаціонар, бригада, комар, пластир, ювіляр.
  8. Лікар, поводир, Ігор, ліхтар, поштар.
  9. Багатир, цегляр, бунтар, казкар, байкар.
  10. Школяр, пісняр, повістяр, столяр, тесляр.
  11. Гусляр, інженер, базар, пекар, буквар.

III.          У якому рядку всі іменники II відміни в орудному відмінку однини мають закінчення –ем ?

  1. Машиніст, кравець, ткач, відро, серце.
  2. Життя, агітатор, кобзар, командир, Ігор.
  3. Берег, вальс, телефон, міст, урок.
  4. Гонець, горе, плече, лікар, сіяч.
  5. Гай, обрій, край, змій, трамвай.
  6. Яким способом утворені іменники прислівник, передплужник, безпам’ятство, надколінок, підфарник?
  7. Суфіксальним.
  8. Переходом прикметників у іменники.
  9. Префіксально-суфіксальним;
  10. Префіксальним.
  11. Складанням основ або слів.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника.

Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна яворина… Та як небо в нашому  Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна. ( М.Вінграновський )

  1. Іменник, початкова форма — Дніпро, власна назва, неістота, чоловічого роду, II відміни, твердої групи, в місцевому відмінку, має форму тільки однини; в реченні виконує роль обставини.
  2. Іменник, початкова форма — Дніпро, власна назва, істота, жіночого роду, II відміни, твердої групи, в місцевому відмінку, має форму тільки однини; в реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — Дніпро, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, твердої групи, в давальному відмінку, однина; в реченні виконує роль підмета.
  4. Іменник, початкова форма — Дніпро, власна назва, неістота, середнього роду, IV відміни, твердої групи, в місцевому відмінку, однина; в реченні виконує роль обставини.
  5. Іменник, початкова форма — Дніпро, власна назва, неістота, чоловічого роду, І відміни, мішаної групи, в знахідному відмінку, однина; в реченні виконує роль присудка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №12

  1. Які іменники належать до мішаної групи І відміни?
  2. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячого) і закінченням -а.
  3. Незмінювані іменники.
  4. Іменники з основою на м’який приголосний та закінченням -а (на письмі -я).
  5. Іменники, що мають форму тільки множини.
  6. Іменники з основою на шиплячий приголосний та закінченням -а.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до мішаної групи II відміни?
  8. Кущ, видовище, школяр, воротар, директор.
  9. Каменяр, газетяр, плащ, пляж, повістяр.
  10. Ніж, масаж, сховище, плече, вогнище.
  11. Товариш, дощ, явище, плащ, матч.
  12. Водосховище, вояж, слухач, діяч, глядач.

III.          У якому рядку у всіх іменників III відміни в орудному відмінку подовжуються м’які приголосні?

  1. Тінь, ніч, даль, мідь, міць.
  2. Зелень, радість, честь, кров, віддаль.
  3. Любов, сухість, мазь, синь, мораль.
  4. Неповторність, область, піч, акварель, користь.
  5. Ненависть, зустріч, велич, педаль, мужність.
  6. Яким способом утворено іменники читання, доброта, вихователь, садівництво, вершечок?
  7. Префіксальним.
  8. Суфіксальним.
  9. Префіксально-суфіксальним.
  10. Переходом прикметників у іменники.
  11. Складанням скорочених основ.
  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

А у тім просторім світі  Добра научайтесь, Рідної своєї мови  й пісні не цурайтесь! ( О. Грицай )

  1. Іменник, початкова форма — пісня, власна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в родовому відмінку, множина; в реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — пісня, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, м’якої групи, у родовому відмінну, однина; в реченні виконує роль додатка.
  3. Іменник, початкова форма — пісні, власна назва, неістота, спільного роду, невідмінюваний, в називному відмінку, множина; в реченні виконує роль підмета.
  4. Іменник, початкова форма — пісня, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, м’якої групи, в давальному відмінку, однина; в реченні виконує роль означення.
  5. Іменник, початкова форма — пісня, власна назва, неістота, середнього роду, IV відміни, в орудному відмінку, однина; в реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №13

  1. Які іменники належать до твердої групи II відміни?
  2. Іменники чоловічого роду з основою на шиплячий та з нульовим закінченням і середнього роду з основою на шиплячий і закінченням -е.
  3. Незмінні іменники.
  4. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячих) і нульовим закінченням та -о.
  5. Іменники, що мають форму тільки множини.
  6. Іменники чоловічого роду з основою на м’який приголосний та з нульовим закінченням; іменники середнього роду із закінченням -є та -а (на письмі -я).
  7. У якому рядку не всі іменники належать до м’якої групи І відміни?
  8. Марія, мрія, вишня, душа, площа.
  9. Кухня, господиня, пісня, лікарня, колія.
  10. Лисиця, течія, надія, земля, долоня.
  11. Гиря, хвиля, оселя, сотня, олія.
  12. Гребля, крапля, буря, вишня, праця.

III.          У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінчення -а (-я)?

  1. Вік, синтаксис, вітер, грам, понеділок.
  2. Кілок, замок, Київ, пес, відмінок.
  3. Склад (слова), вид, рід, борщ, спосіб.
  4. Пісок, рій, парк, горох, лід.
  5. Кодекс, малюнок, хліб, бузок, сир.
  6. Яким способом утворено іменники прамова, передісторія, призвук, неволя, суперприз?
  7. Суфіксальним.
  8. Префіксально-суфіксальним.
  9. Переходом прикметників у іменники.
  10. Префіксальним.
  11. Складанням основ або слів.

 

  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

На цій землі, яку терзали битви, В яку неволя в’їлась до основ, Приречені свій рідний край любити, В єдину зброю віримо — в любов. ( П.Осадчук )

  1. Іменник, початкова форма — любов, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, в знахідному відмінку, має форму тільки однини; в реченні виконує функцію додатка.
  2. Іменник, початкова форма — любов, власна назва, неістота, чоловічого роду, II відміни, твердої групи, в називному відмінку, однина; в реченні виконує роль підмета.
  3. Іменник, початкова форма — любов, загальна назва, істота, середнього роду, IV відміни, в давальному відмінку, множина; в реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — любов, загальна назва, неістота, спільного роду, І відміни, мішаної групи, в знахідному відмінку, однина; в реченні виконує роль додатка.
  5. Іменник, початкова форма — любов, загальна назва, неістота, жіночого роду, невідмінюваний, має форму тільки однини, в реченні виконує роль підмета.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА №14

  1. Які іменники належать до м’якої групи II відміни?
  2. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячого) і нульовим закінченням та -о.
  3. Іменники, що мають форму тільки множини.
  4. Іменники чоловічого роду з основою на м’який приголосний та з нульовим закінченням; іменники середнього роду із закінченням -є та -а (на письмі я).
  5. Незмінні іменники.
  6. Іменники чоловічого роду з основою на шиплячий та з нульовим закінченням і середнього роду з основою на шиплячий і закінченням -е.
  7. У якому рядку всі іменники належать до IV відміни?
  8. Внуча, курча, орля, ім’я, плем’я.
  9. Круча, пуща, площа, доля, сиротина.
  10. Гребля, груша, узбіччя, подвір’я, сузір’я.
  11. Гілля, листя, дощ, стежка, знання.
  12. Читання, безмежжя, черешня, соколя, ягода.

III.          У якому реченні всі виділені іменники вжито в давальному відмінку однини?

  1. Холод не брат, а завірюха не сестра (Народна творчість ).
  2. Січню морози, а лютому — хурделиці (Народна творчість).
  3. Щедрик-бедрик, дайте вареник, Грудочку масла, кільце ковбаски (Народна творчість).
  4. Зимонько-снігурочко, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівненько, гладесенько Срібненьким сніжком. (Л. Глібов )
  5. У піснях рідних, коханих

Ти шукай собі розваги, Про країну  рідну спогад Хай додасть тобі одваги. (Леся Українка )

  1. Яким способом утворено іменники пригорок, наколінник, пристінок?
  2. Суфіксальним.
  3. Префіксально-суфіксальним.
  4. Переходом прикметників в іменники.
  5. Префіксальним.
  6. Складанням основ або слів.
  7. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника:

Не журися, Україна, глянь, колише у колисці слави  немовлят. (О. Сенатович)

  1. Іменник, початкова форма — немовлятко, загальна назва, неістота, середнього роду, II відміни, твердої групи, в родовому відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль додатка.
  2. Іменник, початкова форма — немовля, загальна назва, істота, середнього роду, III відміни, м’якої групи, в називному відмінку, множина; у реченні виконує роль підмета.
  3. Іменник, початкова форма — немовля, загальна назва, істота, середнього роду, IV відміни, у знахідному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — немовлята, власна назва, неістота, середнього роду, І відміни, твердої групи, в орудному відмінку, має форму тільки множини; у реченні виконує роль додатка.
  5. Іменник, початкова форма — немовля, загальна назва, неістота, І відміни, м’якої групи, в давальному відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.

ВІДМІНЮВАННЯ, СЛОВОТВІР ІМЕННИКІВ

КАРТКА № 15

  1. Які іменники належать до мішаної групи II відміни?
  2. Незмінювані іменники.
  3. Іменники з основою на твердий приголосний (крім шиплячих) і нульовим закінченням та -о.
  4. Іменники чоловічого роду з основою на м’який приголосний та з нульовим закінченням; іменники середнього роду з закінченням -е та -а (на письмі -я).
  5. Іменники, що мають форму тільки множини.
  6. Іменники чоловічого роду з основою на шиплячий та з нульовим закінченням; іменники середнього роду з основою на шиплячий і закінченням -е.
  7. У якому рядку не всі іменники належать до І відміни?
  8. Площа, дівча, дорога, курча, пропажа.
  9. Людина, сердега, Сава, площа, межа.
  10. Вітчизна, Саша, підмога, бідолаха, груша.
  11. Україна, староста, воєвода, проява, Золотоноша.
  12. Рука, муха, підлога, Ірина, береза.

III.          У якому рядку всі іменники II відміни мають у родовому відмінку однини закінчення -у

(-ю)?

  1. Вік, Лондон, стіл, тиждень, учень.
  2. Мед, університет, вітер, розум, сміх.
  3. Гараж, жаль, камінь, Ужгород, рік.
  4. Олівець, квадрат, штаб, театр, характер.
  5. Зошит, ключ, інститут, парник, коридор.
  6. Яким способом утворено іменники лісотундра, горицвіт, святвечір, сторіччя?
  7. Суфіксальним.
  8. Префіксальним.
  9. Префіксально-суфіксальним.
  10. Переходом прикметників у іменники.
  11. Складанням основ або слів.

 

  1. Знайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного слова:

Святе слово — рідна мати; Єсть іще святиня Вища, Богові миліша — Рідная Вкраїна.

(П. Куліш )

  1. Іменник, початкова форма — мати, власна назва, істота, жіночого роду, І відміни, твердої групи, в знахідному відмінку, однина; у реченні виконує роль присудка.
  2. Іменник, початкова форма — мати, загальна назва, істота, жіночого роду, III відміна, в називному відмінку, однина; у реченні виконує роль підмета.
  3. Іменник, початкова форма — мати, загальна назва, неістота, спільного роду, невідмінюваний, однина; у реченні виконує роль додатка.
  4. Іменник, початкова форма — мати, загальна назва, неістота, III відміни, твердої групи, в знахідному відмінку, має форму тільки однини; у реченні виконує роль підмета.
  5. Іменник, початкова форма — мати, загальна назва, істота, жіночого роду, II відміна, мішаної групи, в родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.