Перевірка й оцінювання диктантів

Перевірка диктантів здійснюється за традиційною методикою.

Диктант, як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

— орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом і оцінюються однаково;

повторювані помилки (у слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються  однією помилкою;

однотипні (помилки на те саме правило, але в різних словах) вважаються  різними помилкам;

— п’ять виправлень неправильного написання на правильне прирівнюються до однієї помилки;

— орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але  не враховуються;

— розрізняють грубі та негрубі помилки; зокрема, до негрубих належать такі:

1) винятки з усіх правил;

2) написання великої літери в складних власних назвах;

3) правопис разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) увипадках, що вимагають розрізнення НЕ і НІ (у сполученнях на кшталт не хто інший, як….; не що інше,як…; ніхто інший не…; ніщо інше не…);

5) у випадках, коли замість одного розділового знака поставлений інший і якщо можлива інша інтонація;

6) пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушення їх послідовності;

7) заміна українських літер російськими.

Під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали	Кількість помилок	Бали	Кількість помилок
1	15  і більше	7	4
2	13 -14	8	3
3	11 — 12	9	1+1 (негруба) — 2
4	9 — 10	10	1
5	7 — 8	11	1 (негруба)
6	5-6	12	0