Правила дискусії
Чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї.
- Вступаючи у дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша думка не збігається з думкою вашого опонента.
- Використайте метод Сократа, який полягає у тому, що свою думку ви ділите на маленькі частинки, і кожну пропонуєте у формі запитання.
- Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.
- Пам’ятайте дію психологічного закону роботи пам’яті, запропонованого Г.Еббінгаузом, на якому побудовано «правило рамки»: найбільше запам’ятовуються початок і кінець виступу.
- Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.
- Умійте почути та зрозуміти опонента.
- Не переривайте свого співрозмовника.
- Волійте не перемогти, а знайти істину.
- Майте мужність визнати свою неправоту, критично обговорюючи запитання.
Висловлювання видатних людей про образ
Дон Кіхота
М.Пришвін: «Мало того, что над Дон Кихотом добродушно смеялись: Дон Кихотом некоторые даже бранились. И все-таки, несмотря ни на смех, ни на брань, этот герой человечества, неудачник из всех неудачников, не обозлился на человечество и тем самым сохранил свое право на дружбу; мы дружим с Дон Кихотом до сих пор, и так будет всегда».
Г.Гейне: «Перо генія завжди більше за самого генія, воно завжди сягає набагато далі, ніж це було передбачено в його задумах, обумовлених епохою, і Сервантес, сам того не усвідомлюючи, написав найяскравішу сатиру на людську захопленість».
І.Тургенєв: «Жить для себя, заботиться о себе Дон Кихот почел бы постыдным. Он весь живет вне себя, для других, для своих братьев, для истребления зла, для противодействия враждебным человечеству силам…».
Ф.Достоєвський: «Во всем мире нет глубже и сильнее этого сочинения. Это пока последнее и глубочайшее слово человеческой мысли…».
Стендаль: «Відкриття цієї книги, можливо, найважливіша подія в моєму житті».
В.Гюґо: «За сміхом Сервантеса криються сльози».
Гегель: «У Дон Кіхоті висміюється ідея лицарства у своєму найвищому значенні».
І.Еренбург: «Декорації застаріли, костюми вийшли з моди, змінилася мораль. Але серце Дон Кіхота й кмітливість простодушного Санчо Панси не полиняли від часу».